Українська тренерка Вікторія Юнаш поділилася враженнями від участі в міжнародній конференції Development of Tomorrow’s Champions, що відбулася 10–11 жовтня в Люксембурзі. В інтерв’ю Федерації легкої атлетики України вона розповіла про професійний розвиток фахівців, підготовку юних спортсменів і підтримку атлетів під час переходу до дорослого спорту.
Фокус на підготовці дітей
За словами Юнаш, міжнародні освітні заходи дають можливість удосконалювати знання та навички, а також ознайомлюватися з підходами, які використовують в інших країнах. Однією з тем конференції стала система підготовки спортсменів від юнацького віку до дорослого рівня.
Тренерка зазначила, що за кордоном професійний розвиток спортсмена починається вже на етапі переходу дитини приблизно у 13–14 років до спеціалізованого закладу освіти. В Україні, за її оцінкою, таких установ небагато, тому можливості для поглибленої роботи з дітьми на різних етапах підготовки залишаються обмеженими.
У власній роботі Юнаш намагається застосовувати принципи різнобічного розвитку спортсменів. Вона працює з атлетами різного віку, не форсує підготовчий процес і приділяє увагу поступовому опануванню різних рівнів навантажень. Тренерка також наголосила, що не орієнтується винятково на швидкий результат.
Перехід до дорослого спорту
Окремим важливим питанням конференції став перехід спортсменів із юніорського спорту в дорослий. Юнаш розповіла, що нині в її складі є атлети, які проходять цей етап або вже його завершили.
Однією з головних проблем вона назвала працевлаштування колишніх спортсменів. На цьому етапі атлети часто змушені зосереджуватися на заробітку, через що тренування відходять на другий план. Тренерка вважає такий перехід складним і для спортсменів, і для їхніх наставників.
Під час конференції учасникам представили приклади програм, спрямованих на інтеграцію спортсменів у суспільство. Зокрема, йшлося про допомогу у виборі майбутньої професії, підтримку під час завершення університетського навчання, психологічні тренінги та семінари.
Такі заходи, за словами Юнаш, допомагають атлетам краще зрозуміти власні потреби й не боятися будувати життя поза спортом. Вона вважає, що подібні підходи можна розвивати і в Україні — не лише для підтримки спортсменів після завершення кар’єри, а й для підготовки майбутніх професіоналів у своїх сферах.
Досвід, який можна застосувати в Україні
Тренерка розповіла, що на конференції почула приклади, які можуть бути корисними для української системи. Серед них — дослідження Клари Дрю про інтеграцію атлетів у суспільство. За словами Юнаш, відповідна система вже працює у Великій Британії, а її напрацювання мають бути доступними для подальшого опрацювання.
Водночас Юнаш підкреслила, що українські фахівці також мають досвід у цьому напрямі. На її думку, варто звернути увагу на тренерів, які вже працюють за схожими схемами, і використовувати напрацювання спеціалістів усередині країни.
Серед доповідей, які найбільше зацікавили тренерку, вона відзначила виступи Астона Мура, Патрисії ван дер Векен та Амо Страка. Зокрема, увагу привернули теми пліометричних вправ і переходу спортсменів із юнацького до дорослого професійного спорту.
Юнаш вважає, що для впровадження нових підходів потрібні спільні зусилля та глибокий аналіз потреб атлетів. Вона також наголосила на важливості часу й послідовної роботи, адже підтримка спортсмена має тривати не лише в період активних виступів.